Неділя, 04.12.2022, 23:53
Вітаю Вас Гість | RSS




      

Меню сайту
Наше опитування
Чи бажаєте Ви навчатись у нашому коледжі?
Всього відповідей: 1273
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Психологічна служба

 

Корисні посилання  щодо  допомоги та підтримки в ситуаціях насильства, торгівлі людьми, складних життєвих обставин

1.       Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно),

Messenger @childhotline.ukraine,

Instagram @childhotline_ua,

Telegram @CHL116111.

2.       Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).

3.       Поліція: 102.

4.       Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.

5.       Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з батьками (https://secrets.1plus1.ua/).

6.       Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73 33.

7.       Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медико-психологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.

8.       «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.

9.       Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей:     0 800 505 085.

10.  Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.

11.  Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього насильства  15 47.

12.  «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини: (044) 255 76 75.

13.  Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26 (ez@eo.gov.uahttps://eo.gov.ua/).

14.  «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству (https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines).

15.  Національна «гаряча лінія» з питань наркозалежності та
ЗПТ:
 0 800 507 727.

16.  Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх до молоді), supportME (від фахівців).

17.  Уповноважений Президента України з прав дитини (044) 255 76 75.

18.  Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00, сб. з 10:00 до 18:00).

19.  Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.

20.  Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. - сб. з 09:00 до 18:00).

 

21.  Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції:    0 800 211 444.

22.  Гаряча лінія з профілактики суїцидів (https://lifelineukraine.com/).

23.  Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний багатоканальний номер: 0800 50 18 92.

24.  Платформа «Мені здається» (https://nachasi.com/2021/02/05/platform-it-seems-to-me/).

25.  Платформа «Розкажи мені» (https://tellme.com.ua/).

26.  Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді (https://t.me/poruch_me).

27.  В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн (https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r).

28.  За підтримки Національної психологічної асоціації психологи-волонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у будь-який час доби) (https://bit.ly/3QLUdwO).

29.  Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію, за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).

30.   Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини (https://bit.ly/3OzJm6Z).

31.  Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і дітей (https://t.me/s/pidtrumaidutuny).

32.  Онлайн-платформа «Аврора»: консультування  постраждалих від насильства,  зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога» (https://rozirvykolo.org/mental-support/).

33.  Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому потребу: УкрЄдність (https://ukr-ednist.com.ua/).

34.  Група психологічної підтримки «Разом» (https://razom.live/).

35.  Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського ветеранського фонду (УВФ): +38 (067) 400 46 60 (пн. - нд. з 10:00 до 20:00), сайт Фонду (https://veteranfund.com.ua/).

 

 

 

02.06.2020

ЧОМУ ПІДЛІТКИ СТАЮТЬ ГРУБИМИ І ПОЧИНАЮТЬ ПРОЯВЛЯТИ НЕПОВАГУ ТА ЗНЕВАГУ?

        Як правильно реагувати на грубість підлітків? Дуже часто в підлітковому віці у дітей, у зв’язку з необхідністю відчути себе дорослими, проявляються такі риси, як грубість, неповага (скоріше, зневажливе ставлення). Часто в період становлення підліток не знає, як йому проявити свою дорослість, і знаходить найпростіший шлях – грубість, зухвалі фрази, які раніше він не міг собі дозволити. І тут батькам дуже важливо правильно відреагувати, щоб не просто накричати і “натиснути” авторитетом, а виправити ситуацію. У першу чергу, говоріть з підлітком на рівних, не сюсюкайте і не пригнічуйте – дайте йому відчути свою важливість, значимість, щоб він не шукав інші способи для отримання цього відчуття.

Радьтеся з ним частіше в різних сімейних питаннях – не виключено, що він запропонує яке-небудь свіже рішення, та й грубити в такій ситуації немає ніякої потреби, більше того, грубість тут буде виглядати по-дитячому. 

Коли ваша дитина грубить, відразу ж вкажіть їй на це, щоб вона завжди знала, що перейшла межу. Не соромтеся роз’яснити їй, як правильно. Тільки спробуйте зробити це не у вигляді моралізаторства, а під час дружньої бесіди, ще краще – на власному прикладі. Зверніть увагу, як ви, дорослі, спілкуєтесь між собою в сім’ї. Недарма кажуть, що скільки б ми не вчили своїх дітей хорошим манерам, вони все одно будуть вести себе, як їхні батьки. Ніколи не вступайте в суперечки. Не треба демонстративно зітхати, знизувати плечима, показувати, що ви розсерджені. Як не треба і вмовляти, перестерігати, лаятися – така тактика ніколи не спрацьовує, а тільки посилює подібну поведінку.

Як показують дослідження, діти-підлітки перестають грубити, коли бачать, що це … неефективно для залучення вашої уваги. Тому тримайтеся нейтрально, не відповідайте. Наприклад, дивіться відсторонено на що-небудь, а якщо не допомагає, закрийтеся в іншій кімнаті. Просто відмовтеся продовжувати розмову, поки син (дочка) грубить, і робіть так ЗАВЖДИ.

Важливий момент: намагайтеся поправляти дитину, якщо вона неправильно і грубо поводиться, віч-на-віч, а не в присутності інших дорослих або підлітків. Інакше можете нарватися на ще більшу грубість – пам’ятайте, що ваша дитина вже не маленька і болісно сприймає будь-яку критику на свою адресу, тим більше на людях! Заохочуйте шанобливу, правильну поведінку якомога частіше – це найпростіший спосіб домогтися бажаного. А адже згідно з дослідженнями, батьки підлітків в більшості випадків роблять навпаки: замість того щоб звертати увагу на хороше, постійно вказують на погане. І тому як тільки ви побачите або почуєте, що ваш “грубіян” проявляє ввічливість або повагу, обов’язково похваліть його, оцініть його старання, навіть якщо не зовсім вийшло, але ви бачите, що він старався. Це йому сподобається!


 

         

    


КОРИСНІ  ПІДКАЗКИ: ЯК ПРАВИЛЬНО ПЛАНУВАТИ ЧАС ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

Карантин — річ, звичайно, несподівана. Але цей час дистанційного навчання можна використати не тільки для захисту здоров'я, а ще й для тренування навички планування справ.

     Пропону. вам поради, що допоможуть вам плідно працювати протягом цього часу. А головне — встигнути відпочити!

  • Перша порада: свій ранок починайте в звичний для вас час. Ніжитися в ліжку будемо, як зазвичай, у вихідні дні.
  • Друга порада: покладіть перед собою чистий папір, це буде ваш лист-план. Запишіть у два рядки: першочергове (наприклад: зарядка — пів години, душ — 10 хвилин, сніданок — 10 хвилин, прочитати робочу пошту — 5 хвилин та інше) та другорядне (погуляти з собакою/кішкою — півгодини, увійти в соцмережі та поспілкуватись із друзями — 20 хвилин та інше). Починайте свій день З ВАЖЛИВОГО!
  • Третя порада: на кожне робоче завдання виділяйте час для його виконання (20-30 хвилин) та для ОБОВ'ЯЗКОВОГО ВІДПОЧИНКУ (15-20 хвилин).
  • Четверта порада: виконуючи завдання, уважно читайте умови та користуйтесь короткими записами головних слів/думок. Це вам допоможе зосередитися на важливому в завданні. Якщо щось стало незрозуміло, не зволікайте. Лист або дзвінок другу/викладачеві стане в нагоді. Приємне спілкування та корисна порада допоможуть вирішити будь-яке завдання.
  • П'ята порада: відмітьте у вашому листі-плані виконані заплановані дії. Похваліть себе та приступайте до списку справ другої колонки, обов'язково відпочиваючи після виконаного завдання.

 


ПОРАДИ ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ НАВЧАЮТЬ ДІТЕЙ з діагнозом ДЦП

Працюючи з дітьми, необхідно враховувати такі моменти:

· діти з церебральними паралічами стійко психічно виснажені, нездатні до тривалого інтелектуального напруження. Для них характерні розлади емоційно-вольової сфери, що найчастіше проявляється в плаксивості, дратівливості, вередливості. Їм часто властива невпевненість у собі, часто проявляється наївність суджень, сором’язливість, боязкість. Це поєднується з підвищеною чутливістю, вразливістю, замкненістю;

· відставання в розвитку мовлення призводять до обмеження обсягу знань та уявлень про навколишній світ, ускладнює спілкування дітей;

· найбільш характерною ознакою особистості дитини є своєрідний психічний інфантилізм, що проявляється в егоцентризмі, лабільності, підвищеній сугестивності й залежності від оточення. У дітей із церебральними паралічами можуть відзначатися патологічні риси характеру: істероїдні, тривожно-недовірливі, невротичні;

· для більшості дітей із церебральними паралічами характерна пасивність, млявість, нерішучість, швидка зміна настрою. Вони бояться висоти, темряви, самотності;

· у навчальному закладі такі діти проявляють тривожність, страх перед усною відповіддю, нерідко в них виникає заїкуватість.

Для дітей хворих на ДЦП, характерні розлади зору. Тому рекомендовано корекційні вправи, що дають позитивні результати в роботі з такими учнями:

1. Заплющувати й розплющувати очі (до речі, заплющити очі виявилося дуже складним завданням. Діти закривають очі руками або відвертаються).

2. Не змінюючи положення голови, подивитися на стелю, ліворуч, праворуч, на підлогу.

3. Не змінюючи положення голови, описати в повітрі коло, трикутник, квадрат, цифру 8.

4. Подивитися на ліве, праве плече.

5. Заплющувати очі по черзі: спочатку – ліве, потім – праве око.

Усі ці корекційні вправи мають важливе значення для студентів.

Загальні поради студентам щодо інтеграції

Не очікуйте опіки, а розраховуйте на дружню підтримку оточуючих, яка надасть Вам відчуття рівності, потрібності та незалежності, тому:

• Зверніться по допомогу для того, щоб вільно орієнтуватися в педагогічному коледжі.

• Не допускайте зайвої опіки, намагайтесь стати самостійним в обслуговуванні.

• Прагніть виконувати посильну і цікаву роботу, підтримуйте охайність і порядок на робочому місці.

• Не уникайте тих, хто готовий прийти Вам на допомогу.

• Будьте активними у отриманні нових знань.

• Не створюйте емоційну напругу у відносинах із одногрупниками, намагайтесь завжди бути приязним і доброзичливим.

• Не зловживайте своїм становищем, бережіть свою людську гідність.

• Змістовно проводьте свій вільний час із іншими студентами, набувайте хороших друзів.

• Будьте оптимістом, вірте у свої можливості і пам'ятайте, що Ви потрібні іншим людям.

Якщо у Вас виникли проблеми у навчанні

Вам слід:

  • Дати викладачу можливість допомогти Вам (залучити викладача до процесу розв'язання проблеми, якщо немає конкретного способу її розв'язання без його участі).
  • Впевнено відстоювати свою точку зору, але з повагою і ввічливо ставитись до викладача.
  • Звернути увагу викладача на позитивні моменти, на те, що Ви засвоїли на його лекціях, а не жалітися на свої проблеми.
  • Зрозуміти, що викладач більше зацікавлений в успішності Вашого навчання, аніж у виставленні поганої оцінки. Ваше бажання вчитись є найкращим стимулом для отримання допомоги від викладача.

Вам не слід:

  • Публічно висловлювати свою розлюченість, різку незгоду. Ні в якому разі не тисніть на викладача.
  • Плакати, благати викладача про зниження вимог.
  • Зловживати виразом: «Ви зобов'язані...».
  • Висловлювати нерозумні або занадто обтяжливі прохання.
  • Висувати вимоги до викладача щодо додаткового використання його часу.

Поради студентам щодо роботи в аудиторії

  • Не бійтеся відвертого спілкування з викладачем щодо проблем, які виникли у розумінні навчального матеріалу.
  • Якщо Ви відчуваєте, що можете виконати завдання іншим чином, поясніть викладачу, як саме можете це зробити. Наприклад, якщо Ви маєте вади зору чи ДЦП, Ви маєте право замість виконання контрольної роботи у письмовому вигляді виконати її в альтернативному (електронному) форматі.
  • Попросіть викладача забезпечити Вас детальним планом та опорним конспектом навчального курсу, при цьому якщо матеріали Вам потрібні в альтернативному форматі, повідомте його завчасно, ще до початку занять.
  • Пам'ятайте, що Ви маєте право вибирати зручні місця в аудиторії.
  • Сміливіше відповідайте на запитання, беріть участь в обговоренні - це допоможе Вам пов'язати нову інформацію з тим, що Ви вже знаєте.

Практичні рекомендації для адаптації студентів-першокурсників

1.Не порушувати норм та правил поведінки.

2.Брати активну участь у заходах, які проводяться.

3.Виконувати рекомендації викладачів щодо навчання.

4.Співпрацювати з групою та завжди підтримувати один одного.

5.Регулярно відвідувати заняття.

6.Стримувати негативні емоції.

7.Бути впевненим у собі і своїх діях.

8.Проявляти активність і жити життям ВНЗ.

9.Не відмовляти у допомозі тим, хто цього потребує.

10.Бути цілеспрямованим, ставити перед собою чітку мету та досягати її.

11.Концентрувати свою увагу на навчанні.

12.Співпрацювати з викладачами та студентами.

13.Самовдосконалювати свої знання.

14.Вирішувати всі проблеми з куратором.

15.Ввічливо та з розумінням ставитись до людей із особливими потребами.

16.Не боятись пробувати щось нове для себе.

17.Поважати думку оточуючих.

18.Відповідати на парах.

19.Намагатись досягти нових та корисних знань.

20.Радіти кожному дню, проведеному у ВНЗ, адже цей період – неповторний.

Работа практичного психолога

Головними завданнями освіти в Україні є виховання громадянина України, формування соціально зрілої, працьовитої, творчої особистості, якій притаманне почуття гідності, повага до прав і свобод людини, свідоме ставлення до обов’язків людини і громадянина, гордість за свою Батьківщину, здатність до саморозуміння і самовдосконалення, активної участі в громадському житті України.

Можливість реалізації нових цілей та завдань освіти педагогічний колектив Жовтоводського педагогічного училища пропонує через вирішення таких проблем як:

  • забезпечення реалізації професійних потреб студентів через індивідуально зорієнтовану систему навчального процесу педагогічного училища;
  • формування конкурентоспроможної особистості із постійною потребою самореалізації та самовдосконалення, з гуманістичним світосприйманням і почуттям відповідальності за долю України.

Розглядаючи зміст науково-методичної та виховної проблем, над якими працюють учасники навчально-виховного процесу нашого навчального закладу, необхідно враховувати низку феноменів психологічного порядку:

  • Вхід на сайт
    Пошук
    ІНФОРМАЦІЯ
    Календар
    «  Грудень 2022  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031

Copyright MyCorp © 2022
Конструктор сайтів - uCoz