Середа, 26.07.2017, 20:27
Вітаю Вас Гість | RSS

                      КВНЗ "Жовтоводський педагогічний коледж" ДОР  

Меню сайту
Наше опитування
Чи бажаєте Ви навчатись у нашому училищі?
Всього відповідей: 1022
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Поради психолога

Работа практичного психолога

Головними завданнями освіти в Україні є виховання громадянина України, формування соціально зрілої, працьовитої, творчої особистості, якій притаманне почуття гідності, повага до прав і свобод людини, свідоме ставлення до обов’язків людини і громадянина, гордість за свою Батьківщину, здатність до саморозуміння і самовдосконалення, активної участі в громадському житті України.

Можливість реалізації нових цілей та завдань освіти педагогічний колектив Жовтоводського педагогічного училища пропонує через вирішення таких проблем як:

  • забезпечення реалізації професійних потреб студентів через індивідуально зорієнтовану систему навчального процесу педагогічного училища;
  • формування конкурентоспроможної особистості із постійною потребою самореалізації та самовдосконалення, з гуманістичним світосприйманням і почуттям відповідальності за долю України.

Розглядаючи зміст науково-методичної та виховної проблем, над якими працюють учасники навчально-виховного процесу нашого навчального закладу, необхідно враховувати низку феноменів психологічного порядку:

  • інтелектуальна та особистісна готовність до сприйняття нових знань;
  • можливість створення умов для формування навиків і принципів орієнтування особистості в соціальному просторі;
  • індивідуальні можливості й особливості інтеграції особистості у сфері багатокомпонентних відносин «особистість – освітнє середовище – соціальне середовище».

Тому основними завданнями практичного психолога педагогічного училища є:

  • сприяння повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку студентів, їх успішній соціалізації;
  • створення умов для формування у них мотивації до навчання, самовиховання і саморозвитку;
  • забезпечення індивідуального підходу до кожного студента на основі його психолого-педагогічного вивчення.

Також  спільна робота психолога та кураторів студентських груп спрямована на вирішення таких завдань як:

  • формування в свідомості молодих людей національного культу, соціально активної, здорової та духовно багатої особистості, впровадження здорового способу життя;
  • запобігання негативному впливу на свідомість студентів інформації, яка містить елементи жорстокості, бездуховності, насильства, пропагує тютюнопаління, наркоманію, пияцтво, антисоціальну поведінку.

Головними напрямками роботи практичного психолога педагогічного училища для вирішення поставлених завдань є:

  • психодіагностична робота;
  • консультаційна робота;
  • корекційно-відновлювальна та розвивальна робота;
  • профілактична робота та психологічна просвіта;
  • навчальна діяльність;
  • організаційно-методична робота;
  • зв’язки з громадськістю.

Найбільшу увагу в роботі психологічної служби і допомоги приділяємо вивченню проблем, розв’язання яких найбільш актуальне для навчального закладу.

Психодіагностичний напрям – це дослідження, які спрямовані на діагностику психічного стану студентів на кожному етапі навчання, рівня їх психічного здоров’я, несприятливих індивідуально-психологічних, соціально-психологічних та інших умов, які знижують його рівень і призводять до розвитку захворювань.

Консультативний напрям – основна форма індивідуальної роботи зі студентами, які звернулись за допомогою: як поводитись у різних ситуаціях, як подолати психологічні проблеми, будувати взаємовідносини з іншими студентами та ін..

Психокорекційний напрям забезпечує надання всього спектра психологічної допомоги студентам: корекція труднощів у спілкуванні; корекція батьківсько-дитячих стосунків; корекційна робота зі студентами, які схильні до девіантної поведінки; корекція особистісних акцентуацій; корекція подолання агресивних проявів серед студентської молоді. До основних методів психокорекції відносяться соціально-психологічні тренінги, групові дискусії, рольові ігри.

Психопрофілактичний напрям – формування психолого-педагогічними методами умов для успішного процесу соціальної адаптації студентів, запобігання розвитку девіантної поведінки, а також попередження невротичних та психотичних розладів у студентів групи ризику, підвищення психологічної толерантності до психотравмуючих факторів у різних стресових ситуаціях, поліпшення соціально-психологічного клімату в групі, родині.

Також постійно надається психологічна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу: психологічні засоби сприяють формуванню морально-психологічного клімату в колективі та оптимальному використанню вікових та індивідуальних особливостей студентів.Також постійно надається психологічна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу: психологічні засоби сприяють формуванню морально-психологічного клімату в колективі та оптимальному використанню вікових та індивідуальних особливостей студентів.

 

 

Поради психолога у роботі з дітьми

1. Як слід розмовляти

Прочитайте розмову тільки з дружнього тону. Дайте людині можливість відчути, що ваша ідея належить їй. Дивіться на все очима співрозмовника. Ставте собі запитання, чому в нього може виникнути бажання робити це. Ставтеся з розумінням до ідей і бажань людини. Кажіть: «Якби я був на вашому місці, я б вважав би так само». Покажіть, що приставши на вашу позицію, людина вчить чесно і благородно. Правда має бути показана цікаво, наглядно, рішуче.

2. Любити, як себе

Щоб спілкуватися з іншими було вдалим та успішним, сприймайте оточуючих такими, якими вони є. Не намагайтеся виправляти всіх за своїм вподобанням. Співрозмовник майже завжди відчуває ваше ставлення: зверхнє чи на рівних, з повагою чи зневажливе. Намагайтеся поважати інших людей – і це неодмінно відобразиться у вашій розмові.

3. Мистецтво слухати

Уміння слухати – це мистецтво, якого можна навчитися. Слухайте людей під час розмови активно, тобто постійно уточнюйте почуте запитаннями на зразок: «Правильно я зрозумів..?», «Ти мав на увазі…». Намагайтесь дивитись під час розмови у вічі співрозмовникові та приділяти увагу лише йому. Так він відчує зацікавленість з вашого боку. Так звані «прийоми активного слухання» допоможуть вам налагодити взаємовідносини із оточуючими та створити репутацію «довіреної особи». Вони не допомагають лише у випадку, коли співрозмовник агресивний.

4. Рівні спілкування

Спілкування між людьми буває вербальним (словесним) та невербальним (міміка, жести, інтонація).

Важливим є також уміння володіти гарною мімікою, жестами та використовувати інтонацію, що є відображенням нашого внутрішнього єства. А тому спілкування – це   також зворотній процес. Чим кращі імпульси ми посилаємо, тим кращими нам повертаються.

5. Дотримуйте:

  • комунікативного етикету: порядок звертання молодшого до старшого, чоловіка до жінки, гостей до господаря, засоби звертання («ти», «Ви»);
  • говоріть не більше і не менше, ніж потрібно в цей момент;
  • не ухиляйтеся від теми;
  • висловлюйтеся зрозуміло.

6. Суперечки

 Уникайте будь-яких суперечок.

7. Висловлювання

 Ніколи не кажіть людині, що вона не права. Утримуйтеся від прямого висловлювання своєї думки, що суперечить думці співрозмовника.

8.  Тон спілкування

 Якщо Ви самі не праві, визнайте це в категоричній формі. Це налаштовує опонента на дружній тон.

 «Щастя - це коли тебе розуміють», - ця фраза  героя кінофільму «Доживемо до понеділка» давно стала крилатою. Адже коли ми говоримо, то хочемо, щоб співрозмовники правильно нас розуміли. Наші партнери по спілкуванню переважно хочуть того самого.

Часто непорозуміння виникає через причини особистісного характеру, зокрема:

  • під час бесіди ми здебільшого орієнтуємося на свої проблеми, а не на проблеми співрозмовника, тому він може «випадати» з бесіди, втрачати до неї інтерес;
  • наша переконаність у своїй позиції як єдино правильна може призвести до спілкування з позиції авторитету, зверхності, що спричиняє психологічне відторгнення інформації у нашого співрозмовника. Щонайменше – співрозмовник не почує того, що ми йому сказали, щонайбільше – це призведе до прихованого або відкритого конфлікту;
  • щоб діалог був конструктивним і його учасники порозумілися, рекомендуємо спілкуючись дотримувати таких простих правил:
  • перш ніж починати говорити, необхідно переконатися, що нас слухають;
  • спілкування необхідно будувати так, щоб усі його учасники мали можливість озвучити свою позицію чи власну думку;
  • необхідно розуміти і бути готовим до того, що висловлена іншою стороною позиція може відрізнятися від нашої власної;
  • слід правильно шукати шляхи розв’язання або виходу зі сформованої ситуації.

Водночас проводимо роботу щодо з’ясування, хто з членів родини хоче і може поспілкуватися з дітьми впродовж дня в тій групі, яку відвідує їхня дитина. Таку категорію батьків умовно називаємо колегами.  

 

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Липень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтів - uCoz